Привіт ранкова дівчино-роса…
з рубрики / циклу «Розмова з природою»
Привіт ранкова дівчино-роса!
Іду, збираю ніжні твої сльози.
Холодний дотик, вічності краса –
А завтра принесеш на землю грози.
У бісер свіжий вишила траву,
Коли іду – то обнімаєш ноги.
Стежина їх нагадує криву –
Але для тебе то уже дорога.
І їх тихенько вкупі понесу –
Сьогодні стану втішним охоронцем.
Спіймати все, не вистачить часу –
Твоїх перлинок танення під сонцем.
29.04.2012