Хтось іде
Хтось іде далеким шляхом,
Несе крила на спині.
В очі дивиться завзято,
Та душа його в вогні.
Переплутав всі дороги.
Знов забув зібрать в одну,
Та на серці ще тривога,
Бо залишив ніч саму,
Знов спитав себе навіщо?
Знов спитав себе чому?
Але серце в нім зловіще,
Не розкаже більш йому.
Потоптав він свою долю,
Сам себе на дно загнав.
На життєвому пероні,
Потяга він не дождав….
Він свої безцінні крила,
Подорожньому оддав.
Але ж ніч його просила,
Щоб він місяцем їй став.
