Совине фото
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
У пору, коли нічка люба
По небу ясні зорі ллє,
Злетілась Сов сім’я на дуба
В північне фотоательє.
І так, і сяк сім’ю окату
Садив свояк фотограф Сич,
Щоб гарно сфотографувати,
Допоки не скінчилась ніч.
Біда та й годі: вчувши мишу
Хитнувся таточко-Сова,
На мить в Сови-матусі лише
Назад крутнулась голова…
То старший Совчик лівим оком
Забув дивитись в об’єктив,
То меншій Совці ненароком
Комар у праве залетів…
Поміж гілок окаті птиці
Здригалися на кожен звук!
Аж ухнув раптом Сич: - Дивіться!
Ось звідси вилетить … пацюк!
І фото вийшло враз на диво
У змученого свояка,
А Сов сімейка з об’єктива
До ранку ждала пацюка.
.gif "{#}")
Посмішку, будь ласка! Все вийшло гарно.