Зрадниця
На колінах босонога,
А у косах трав розмай.
У очах пересторога,
і молитва – не вбивай.
Чи покаялася трішки,
Чи то просто зі страху,
Серце знає – дуже грішна,
Чи востаннє на віку.
Скільки бісові дороги,
Будуть плутати сліди,
Вкотре стелиться під ноги
І цілунками годить.
Знов пробачив, хоч не вірить,
Просто діти ще малі.
Якщо ще раз в серце стрілить
Не візьмуть більше жалі...
м. Кривий Ріг, квітень 2012р