ЛИСТОПАД
Вірш про листопад
Золотисте листя. Лазурове небо.
Яблука кольору бургундського вина.
Скільки ще розфарбувати треба?
Весь свій час заклопотана вона.
Хто – «вона»? Звичайно ж, Осінь.
Туго заплела свої жовтневі коси
Дуже вже її Листопад просить:
«Люба, ти напрацювалась, досить!
Відпочинь, все за тебе я зроблю».
Та полінився місяць Листопад:
Не пофарбував хмарки, траву
Листя вмить опало і став голим сад.
Побачила те Осінь, та й засумувала,
Дощем холодним гіркі сльози пролила.
Та поки свої сірі очі дощем мила
Сльози Осені остудила морозна Зима.
