Сльози осені
Доманіцькому С.О.
Скрижаніли сльози осені,
Охолов ніжний шепіт вітрів.
Та лишились такими ж відносини -
Наші душі не скував лід.
Наші душі зігріті, осяяні,
Випромінюють власне тепло.
Листопад утопився в розкаянні -
Тане сніг. Та холодне вікно.
Скрижаніли сльози осені
За жовтим багряним теплом.
І лишились такими ж відносини,
В яких щира безмежна любов.
К-П - Київ, 4.11.2009