Гроза
лаконічно
Вночі гроза розкреслила всі хмари.
Періщив дощ, як тисячі очей.
Міста в обійми затискала пара,
В полон хапала заспаних людей.
Дроти розбились. Раптом згасло світло.
Бив град у скло із катапульти сну.
В цю ніч жахливу жоден не помітив,
Що дощ цей літом замінив весну.
На ранок розцвіло усе, що мало.
Півонія розкреслилась дощем.
І тільки в небі краплі розбивали
Весняних днів останній теплий щем.