Тисячі втрачених митей...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Тисячі втрачених митей,

Марно прожитих хвилин, –

Сумом думок оповитий

Вічний буденності млин.

Він перемелює тихо,

В попіл моє майбуття,

Стогін надій перебитих,

Що називають – «життя».

Поміж каміння залитий

Часу приречений плин,

Тисячі втрачених митей,

Марно прожитих хвилин…

Лубни, 6.05.2012

Візьміть участь в обговоренні

07.05.2012 12:21 Тетяна Чорновіл => ©

Сумно!

) це й мала на увазі!
хотіла одночасної асоціації з камінням жернова( не перекладу сходу)), з камінням на гірській річці і як символ вічності і текучості.

Все сподобалось, а ритм - супер, наче мить за миттю, чіткий наче секундна стрілка

07.05.2012 10:45 Тетяна Белімова

Прекрасний мелос, але сумний до безнадії... Чому так? Мабуть, життя таке...

07.05.2012 09:31 Сашко Новік

Поміж каміння залитий Часу приречений плин- час то по ходу стрімкий, з порогами)))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ