Портальцям.
Спасибі.
Музика ваших слів
Робить мене безсилим…
Ви ж впустили мене в свій дім
Безтілесним, неприкаяним привидом.
Не чекайте від мене див,
Я ж не відаю що творю.
З непотрібних нікому слів
Лиш незграбно сітки плету.
Упіймав сам себе кілька раз,
Я ж ловець, так собі, ніякий.
Стільки раз утікав від вас,
Говорив, що сьогодні останній.
Музика ваших слів
Кличе мене серед ночі…
Ось вам жменька моїх почуттів,
Не шукайте в них думи пророчі.
В них, від срібла - розміняна решта.
Від вина - гіркота і похмілля.
Від пісень - тУга нестерпна,
І душа - неприкрита і грішна.
Дрогобич., 2012
