Андрій Гагін У хвилях зеленого моря…
Де хвилі зеленого моря,
Каймою акації білі,
Сховаюсь на пагорбі поряд,
і обіч гаї, береги-заметілі.
Там пташка так солодко мило
В цю мить лиш мені щебетала.
Якісь неосяжності сили
Тягнули туди – де зозуля кувала.
У хвилях бездонного світу
Гаїв і в грястицевім полі.
Туди немов тягне магнітом
І промінь душі пориває до волі.
19.05.2012
22.05.2020 17:04 Старченко Наталія Ми... => © |
 Красиво!.. |
23.05.2012 17:12 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую Тетяно! |
23.05.2012 17:11 © ... => Деркач Олександр |
Дякую! |
23.05.2012 11:30 Тетяна Чорновіл => © |
 Красива поезія. Справжні зелені хвилі погойдують читача, який забрів на зозулину пісню! :)) |
23.05.2012 10:01 Деркач Олександр |
 Гарно |
22.05.2012 21:04 Тетяна Белімова => © |
 дякую! красива рослинка, ніби простенька, але щось у ній є... |
22.05.2012 21:00 © ... |
22.05.2012 20:57 © ... => Тетяна Белімова |
Хотів доповнити ілюстрацією із інтернету - та такої щоб хоч трішки відповідала дійсності, не знайшлося! Жаль, фотоапарата не було тоді з собою))) |
22.05.2012 20:53 Тетяна Белімова => © |
Буду знати. Виставте картинку. Цікаво. |
22.05.2012 20:47 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую! Рослина є така - грястиця! Росте майже скрізь і повсюди. На тому пагорбі, де довелося мені побувати, її було дуже багато ))))))) Здавалося мов хтось насіяв її ціле поле ) |
22.05.2012 20:35 Тетяна Белімова |
Гарно, як завжди! Дозволю собі запитати, а що таке "грястицеве поле"? |