Коні на хвилях
Від суму ліки є - дивитися навкруг.
Вмивають берег хвилі тут солоні,
Холодний вітер зараз мені друг.
На заході біжать прекрасні коні...
Брати немов вони диких вітрів,
Тому дарма, що під копитом море,
Сьогодні місяць у воді згорів,
І плакали над ним іскристі зорі.
Чорнява грива, ще глибокі очі..
Такі прекрасні в блимах диких хвиль
Та бачать ніби берег цеї ночі,
Пробігши без зупину кілька миль.
Я хочу з ними швидко лиш побігти,
Втекти за край морів і тих вітрів,
Не місце ж поряд.. й так і не добігти,
Нехай втікають до своїх світів...
Морською хвилею ті спогади нахлинуть.
Дарма що сон. Вони ще є живі,
Колись ще знову з зорями прилинуть,
Нехай ганяли геть не на траві..
А хвилі сірі. Знову шум вітрів,
Блим-блим ще хвилі поряд тут солоні,
Дарма вже місяць у воді згорів,
Бо тут для мене пробігають коні.
