На печах електорату
Знову про ціни на патріотів
«Ще стоїть Україна! Не вмерла вона
І вмирати не має охоти.
Кожна піч українська – фортеця міцна,
Там на чатах лежать патріоти»,
В. Самійленко «На печі»
І вмирати не має охоти.
Кожна піч українська – фортеця міцна,
Там на чатах лежать патріоти»,
В. Самійленко «На печі»
– За що готовий голос ти продати
У передвиборчу щасливу пору? –
Питають рідні щедрі кандидати.
За пару упаковок конфідору,
Щоб із жуками й совість потруїти?
Торбинку борошна, чи кілограмчик рису,
Чи штоф горілки, сліпи щоб залити
Й не бачити нахабну ту мармизу,
Яка тебе так дешево купує,
Бо красну цІну патріотам знає.
Продажного ж нічого не турбує.
Він на печі подачку ремигає
І, губи втерши, пісню про калину
Натхненно так зуміє заспівати,
Сльозою зросить спів свій неодмінно,
Розкаже, що сусіди винуваті
У тім нещасті, що хатина скраю
Дісталася хохленку-патріоту…
У миті передвиборчого раю
Спасибі кандидатам за турботу!
