27.05.2012 09:42
-
304
    
  3 | 3  
 © Субота Олександр

В моїй душі іде зима

В моїй душі іде зима

І день говорить, що тебе нема.

Нема тих слів, які були колись,

Вони мовчанням наскрізь пройнялись.

Де почуття? Які несли мене

Туди, де я ніколи не бував.

Де світло від твоїх очей,

Яке крізь далечінь я відчував?

Я більше не лечу у вись,

А падаю незграбно з висоти.

Куди - не знаю і що шукаю?

Я лише вірю, є на світі ти.

Не знаю, де ту істину знайти?

Яким шляхом мені до тебе йти?

Лечу крізь сон, не відчуваю спин

У світ надії, там де я один.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2012 18:31  © ... => Тетяна Чорновіл 

Що тут казати...Казка!!!Дякую1

 27.05.2012 16:52  Тетяна Чорновіл => © 

 27.05.2012 11:13  Каранда Галина 

класно. близька мені тема.

 27.05.2012 10:29  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую,заспокїли,сумувати не буду.Чекаю на пролісок.

 27.05.2012 10:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! Не сумуйте... Зима - також чарівна пора! Але час тече і все змінюється навколо. Зовсім несподівано можна побачити в снігу чарівний пролісок...