Обеліск
В селі маленькім обеліск,
Та вже й нема того села,
Де хати, там бур’ян поріс,
Трава дорогу заплела.
Заснула тиша у гаю
І птахів ллється переспів,
І вже й не віриться чомусь,
Що рай колись цей гуркотів.
Що під розвали канонад
І шваркіт невблаганних куль,
В шалених поприщах атак,
Для когось білий світ минув.
І ці околиці села,
Тоді вагому мали суть,
Тут ціла рота полягла,
Комусь геройську слала путь.
Стоїть із каменя солдат,
Мов після бою в сотнях ран,
В руці стискає автомат
А навкруги поріс бур’ян.
