Остання совість
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Як виглядає твоя совість
Ти пам`ятаєш ще чи ні?
То заховай цю гонгоровість.
Вона не треба тут тобі.
Я розумію, що невчасно,
Але, приміром, так завжди.
Ти ж говорив, що ця сучасність
В тобі не наведе біди…
Мені байдуже, якщо хочеш,
Та про спочинок і не мрій –
Чому ти голову морочиш
Останній совісті твоїй?
Я тут, повір, нре для моралі
І філософії життя.
Колись ти, може, у запалі,
Впіймаєш віру в майбуття.
Покинь свою цю гоноровість!
Повір, не час вже для забав.
Це ж я, твоя остання совість.
А що, ти вже і не впізнав?
