Небесна благодать
Земля вбирала спраглими вустами
Краплю вологи подану з небес.
В повітрі пахло гірко полинами
І шелестів від струменів овес.
Земна подяка щира і безмежна -
Лани зелені, ягоди, плоди.
Шана людей не дуже обережна
Вони зберуть той скарб, що уродив.
Крапля вологи вимолена в Бога,
Ввійшла нектаром в тріщини до дна,
І з ним розтала, згинула тривога,
Ця благодать, мов розкіш, всім дана.
м. Кривий Ріг, травень 2012р