Чернуха Любов Вихідний
Стіна мозолить сонні очі
Чудним, від сонця, візерунком.
Уперто дятел «Морзе» строчить,
Чи стане кава порятунком?
Із глибини провалля сну,
Я повернулась без наснаги.
Кнутом безжально полоснув
Промінчик сповнений відваги.
Відстань, малий, я ще посплю
Хвилину, мить чи до обіду.
Коли прокинусь без жалю,
Утоми не знайдеш і сліду.
Ще й кіт нахаба лоскотав
Із виглядом, що головний.
Напевно він також не знав,
Що день сьогодні вихідний.
м. Кривий Ріг, травень 2012р
31.05.2012 14:20 Володимир Пірнач => Сашко Новік |
 Точно, як не крути, а у вихідний заставити себе виспатись ніколи не вдавалось. |
31.05.2012 11:22 Тетяна Чорновіл => © |
 Кава може бути порятунком багато від чого! Правда, не знаю, чи від кота допоможе! :)))) Вірш чудовий! |
31.05.2012 10:18 Деркач Олександр |
|
31.05.2012 08:32 Сашко Новік |
 Оце точно. В будень ніяк не виспишся а в вихідний в 6 ранку беньки роззяпиш і не заснуть ніяк) |
31.05.2012 03:06 Каранда Галина |
 ))) ой , а мені ж на 7 на роботу, а я ще тут... біда(((( |
Сподобалось