02.06.2012 10:35
-
237 views
rating 5 | 4 users
 © Антоніна Грицаюк

Ой у лузі, лузі, зозуля кувала

Ой у лузі, лузі, зозуля кувала,

А там під вербою дівчина ридала,

Чому вона гірко сльози проливає,

Вона безнадійно козака кохає.


Любила, кохала кожен вечір ждала,

Про його дружину нічого не знала,

Навіщо дівочу честь він зганьбив,

Він не любив її, ні не любив.


А вона, як птах той, що поранив крила,

Стоїть під вербою така нещаслива,

Її серце рветься, а душа ридає,

За що така кара дівчина не знає.


Дівчина і гадки про те і не мала,

Що одруженого чоловіка вона покохала,

Ще довго серденько буде боліти,

Ще довго злі люди будуть судити.


Зозуля кує всім віку бажає,

Дівчина ніжно вербу обнімає,

Плакуча верба їй співчуває,

Вона своїм листям сльози втирає.


Антоніна Грицаюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.06.2012 21:13  Деркач Олександр 

Буває 

 02.06.2012 12:15  Тетяна Чорновіл => © 

Печальна історія...