06.06.2012 10:33
для всіх
373
    
  4 | 4  
 © Юрій Вороньківський

Жити

Сьогодні знову я пройду, 

Життя одвічного шляхи, 

Думками й зорями іду, 

За обрій, час і пустоту.


Летить душа у висоту, 

Розкрити серце і себе, 

Збагнути щастя це земне, 

Миттєву суть і простоту.


Квітка життя на цій землі, 

Вкриває вічності красу, 

На фоні простору – душа, 

Суцвіттям землю відкрива.


Ніжніше світла пелюстки, 

Покриті щастям і любов’ю, 

Яскраво світять уночі, 

Маленькі іскорки душі.


Цвіте життя і пропливає, 

Минає час і спомин, 

Вертає погляд з вишини, 

На зіроньку в долонях.


Усе залежить від тебе, 

Краса цвітіння і доля, 

Яскравість серця і душа, 

Сюди вернеться знову.


На землю, сповнену тепла, 

Людського щастя й долі, 

У рідне лоно, і життя,

Сюди ввірветься знову.


Відкриє обрій і красу, 

І незбагнене щастя, волю, 

Творити думкою життя, 

І берегти любов’ю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.06.2012 00:12  Каранда Галина 

прочитала три Ваші вірші... якась дивна у Вас манера: скрізь останній рядок наче обрубаний... то так задумано? якось незвично сприймається...
а щодо змісту, думок і настрою, то чудово.

 06.06.2012 10:52  Деркач Олександр => © 

Сподобались Ваші іскорки душі

 06.06.2012 10:35  Микола Щасливий => © 

Вітаємо нового автора з чудовими поезіями.