07.06.2012 22:49
-
322
    
  15 | 16  
 © Ковалик Валентина

Люби мене тихо

Люби мене тихо. Без фальші. Без криків.

Лиш поглядом ніжним окрилюй вуста.

Люби мене щиро.., люби аж довіку,

Допоки багаті на вічність літа...

 

Я пригорнусь до тебе близько-близько,

і лиш засніжені мохнаті ліхтарі

Світитимуть на нас промінням низько,

що не засліпить сяяння зимової зорі.

 

Дивитимешся довго в мої очі сірі,

Стискаючи в долонях пальці моїх рук...

Здавалось, що була у мене мрія..,

та й та здійснилась швидко, немов звук.

 

Люблю тебе, а, може, лиш здається...

Сміливості забракло тут словам моїм...

Я та, в якої все вдається,

Окрім протистояння почуттям твоїм.



14.12.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.06.2012 14:53  Тетяна Чорновіл => © 

Тема гарна! Але ритм збивається на обидві ноги!

 08.06.2012 08:39  Деркач Олександр 

Мені сподобалось - протистояння почуттям

 08.06.2012 02:19  © ... => Каранда Галина 

дякую за критику. так, з розмірами не вийшло цього разу)

 08.06.2012 00:12  Каранда Галина 

сонце, кожний стовпчик окремо - класно! але через різні розміри єдиним віршем не сприймається.