07.06.2012 22:46
-
241
    
  8 | 8  
 © Ковалик Валентина

Тільки не кохання

Тільки не кохання


Не торкаючись, торкався моїх губ,

Поринав у зорі синіми очима...

Ти для мене був, неначе звук,

Що літав безхмарно над плечима.

 

Не чекаючи, чекала й берегла,

Забувала вкотре спогади минулі...

Я для тебе – втілення тепла,

Що із ніжністю – смертельні кулі.

 

Не зізнавшись, все ж зізнались враз –

Виказало нас терпке мовчання...

Що було між нами, – вкаже час.

...Щось було, та тільки не кохання.




02.10.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.06.2012 14:55  Тетяна Чорновіл => © 

Вам видніше! Вірш гарний!

 08.06.2012 08:42  Деркач Олександр => © 

Гарно написано

 08.06.2012 00:26  Володимир Пірнач 

Підтримую Галину, щось у цих рядках є :)

 08.06.2012 00:17  Каранда Галина 

сподобалося