Запах парфуму
У серці твоєму залишу лиш запах парфуму,
Такий собі... терпкий, із присмаком суму,
Солодкуватий, щоб ти не забув,
Як ніжно торкалася я твоїх губ.
На пам`ять подарую тобі я ключі...
- Від чого вони? - запитаєш - Чиї?
А я посміхнусь і не скажу ні слова
- Не втямиш ти, любий, моєї промови...
Прощатимусь тихо, без крику, без сліз,
Залишу троянду, - ту, що приніс,
Білу і ніжну, мов символ спокою.
Знаю, пелюстки зірвеш ти рукою...
Закрию я двері, нові стіни зведу,
На заході сонця свій жаль проведу.
У серці моєму не буде більш суму...
В твоєму ж - залишиться запах парфуму...
