Мені мариться…
Доманіцькому С.О.
Мені мариться живість відтінків,
Пастельна розкутість штрихів.
А тобі – об’єктив, фотознімки…
Більш не буде, мабуть, теплих днів.
Нам лише до весни почекати,
Хоч зима також творча пора,
Щоб натхненню усе віддавати:
Свою душу і тіло до тла.
Жаль тих днів, що минули так марно,
Не лишивши кольоризни…
І надворі щось сіро, так хмарно –
Осінь втратила сяйво краси.
Не хотілося зблідлих малюнків,
Примітивно звичайних світлин.
Добре, що теплоту стосунків
Зберегли ми один в один.
К-П, 23.11.2009