Йди скоріш, листопад
Іржавий відтінок гілок.
Лишає відбиток мій крок.
Кришталеві краплі дощу.
Листопад…Я тебе відпущу.
Ти змиваєш останні листки,
Краще з вітром високо неси.
Став похмуро-брудним каньйон.
Йди скоріш, щоб в зимовий сон,
В білосніжність поринуть перин.
Я торкаюся мокрих перил…
Вже втомилась від твого дощу.
Здогадайся, хоч я промовчу.
К-П, 26.11.2009