Дзвін

зі збірки "На батьківській землі"

Буває так, що у любові,

Є два крила, і ти летиш,

Здіймаєш вверх, пірнаєш в море,

І щастя є, і ти живеш.

І пояснити цюю мову,

І почуття, і серця дзвін,

Мабуть не зможе вже ніколи,

Всі хто, так вірив і любив.

І серце рветься в піднебесся,

Душа співає і кричить,

Любові дзвін стоїть у серці.

Воно кохає і болить.

І почуття переповняють,

Краї душі, яка летить,

Радієм ми, що ми єдині,

Бо вмієм вірить і любить.

Земля цвіте навколо тебе,

Єднає душі й почуття,

Величне все і неосяжне,

Єднає двох на все життя.

І ми удвох співаєм в небі,

Свій гімн любові, що дзвенить

Вона і він безмежні в щасті,

Життя наповнює цей день.

м. Київ, 04/06/2009