20.03.2012 11:44
-
2984
    
  7 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

СРІБЛО НІЧНИХ КОНВАЛІЙ

СРІБЛО НІЧНИХ КОНВАЛІЙ

з рубрики / циклу «Лірика квітів»

П’янкі конвалії розквітли, 

Голівки підняли несміло, 

Тьмяніли в місячному світлі 

У звабу ночі біло-біло. 


Враз місяць промінцем для втіхи 

До ніжних пелюсток торкнувся, 

І полилися зойки тихі, 

Аж ліс відлунням захлинувся. 


Мов додзвонитись намагались 

До сяйва місяця ясного, 

Весняним дійством колихались 

В обіймах трепету нічного. 


Ліс танув в мареві світанку, 

Чарівним звукам дивувався, 

А дзвін конвалій наостанку 

В світ ночі сріблом розливався. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.01.2016 22:22  бодя => © 

богданчик я

 20.03.2012 20:22  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! :))

 20.03.2012 20:19  Оля Стасюк 

Сріблясто)

 20.03.2012 17:40  © ... 

:))))) Що це всім еротика ввижається???? Точно весна настала!!!

 20.03.2012 17:39  Каранда Галина => © 

)))))) хотіла написати - "еротично", так Саша випередив!))))))

 20.03.2012 16:10  Тетяна Белімова 

Бідні конвалії! Знайшли у кого закохатись... Але ж, мабуть, серце не обирає керуючись настановами розуму.

 20.03.2012 14:20  Сашко Новік 

Гарно. В другому точно, аж наче еротично)