20.03.2012 11:44

-

2937

7 | 8

 © Тетяна Чорновіл

СРІБЛО НІЧНИХ КОНВАЛІЙ

з рубрики / циклу «Лірика квітів»

П’янкі конвалії розквітли, 

Голівки підняли несміло, 

Тьмяніли в місячному світлі 

У звабу ночі біло-біло. 

Враз місяць промінцем для втіхи 

До ніжних пелюсток торкнувся, 

І полилися зойки тихі, 

Аж ліс відлунням захлинувся. 

Мов додзвонитись намагались 

До сяйва місяця ясного, 

Весняним дійством колихались 

В обіймах трепету нічного. 

Ліс танув в мареві світанку, 

Чарівним звукам дивувався, 

А дзвін конвалій наостанку 

В світ ночі сріблом розливався.