Любові слова
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Навіяне твором Володимира Пірнача «Ненависть»
Хтось витрусив весь мозок твій,
На грубість бо бажав нарватись!
Чи ж варто було сподіватись
В цім смерчі казки?
Буревій
Не може обіцяти ласки.
Не щезну з присмерком душі
В твою затьмарену свідомість,
Суть слів простих несу натомість.
Їм диво вдасться
На межі
Безумства й неземного щастя.
В ненавистю розбиту плоть
Слова засію я магічні.
Вони, мов зерна добрі вічні,
Зростуть в глибокий
Шал волоть,
Слабій душі вернувши спокій.
Й тоді, коли адреналін
Почне вже роз’їдати очі,
Хліб з зерен зоряної ночі
В цілющім полі
Перемін
Зійде стрімким бажанням волі.
Нового урожаю сад
Розквітне у словах любові!
Скорись. Пірни… Хіба то крові
На грудях дивний
Аромат?
Багрянець то троянд чарівний.
