Передчуття бурі
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Циклоном на антициклон
Помчусь в атаку без параду!
І, взявши зграю хмар в полон,
У буревій додавши граду,
Зготую смерч – мій любий клон!
Напористий прорвавши міх,
Вплетусь в вітрів безумній гриві!
З небес дарунків крижаних
В рвучкому сивому пориві
Вам з гуркотом сипну до ніг!
Погляньте! Вітер лиш сміття,
Дихнувши гнівно, ввись здіймає,
Смерч не розцвів ще допуття,
Та вже вас до кісток проймає
Мене страшне передчуття!