Наталка Янушевич Відпустка
Сон це, напевно,
Не може такого бути!
Жайвори-справи вставати мене не кваплять.
Щось тут не так,бо сьогодні ж таки будень –
Завше дієві від спокою сов краплі.
Червень у вікнах. Дрімаю,
А вже дев’ята.
Світлом мережить і день обіцяє вдалий.
В літню відпустку хочеться мандрувати –
Трав просять ноги, а очі – нових далей.
Червень знесилює…
Мов ювелір-незграба,
Зронить на землю розпечену краплю сонця,
Вгрузнуть підбори в асфальті та піт градом,
Але спасибі йому, що не сон це.
26.06.2012 09:01 Деркач Олександр => © |
 Дуже сподобалось, класний ювелір-незграба |
25.06.2012 11:34 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую Вам. |
25.06.2012 11:22 Тетяна Белімова |
 Сподобалось - і переданий настрій, і звукопис - обігрування слова "сонце". Прозора легкість і віртуозність рядка. Хай щастить у червневій відпустці! |
25.06.2012 10:47 © ... |
Спасибі. :) Трохи пересмикано, як і настрій, зрештою. Не звикну до нового режиму. |
25.06.2012 10:40 Каранда Галина => © |
 ) а я, як Ви зайшли, й подумала - а що це Ви не на роботі?:)))) класно, і про сов, і про розплавлений асфальт!) |