14.05.2012 15:03
-
262
    
  6 | 6  
 © Наталка Янушевич

Магнітне поле між нами заміновано.

Випусти, врешті, на свободу кілька тих слів,

Що причаїлися у грудній клітці, – і буде легше.

Ти перестанеш захлинатись мовчанням,

Проникнеш за лаштунки моїх поглядів,

Розплутаєш вузли моїх обійм і збагнеш:

Кохатись – фізіологія, кохати – дар.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.05.2012 09:05  © ... 

Дякую, що читаєте.

 16.05.2012 01:02  Тетяна Белімова 

Дуже сподобалось! Висновок - найбільше!

 15.05.2012 23:59  Деркач Олександр => © 

Я захлинаюсь від слів - класно

 15.05.2012 22:19  Сашко Новік 

бомба. просто

 15.05.2012 10:58  Тетяна Чорновіл => © 

Коротка але містка мудрість. Особливо в останньому рядку!

 14.05.2012 21:15  © ... 

Дякую вам.

 14.05.2012 15:06  Каранда Галина => © 

болючий, гарний вірш. мовчання ще й як гнітить... про магнітне поле і обійми - класно дуже.