Смеркало край річки

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Край річки, де під скрекіт жаб смеркало,

Як з дна війнуло свіжістю п’янкою,

У травах босе літо заблукало,

І полоснуло литку осокою.

Понад водою зойк рознісся дзвінко,

Аж втихла жаб рапсодія навколо,

А вітер, вплівши пасма в материнку,

Обдмухував гарячу литку голу.

Мабуть від того материнки трунку

Нещастя в літа з литкою минуло,

Бо в любощах пахучого цілунку

В обіймах вітру, стишене, заснуло.

Ц-ц-ц-ить! Ц-ц-ц-ить! – відлуння коників сипнулось,

Неначе стук посріблених копитець,

Зі сну ласкаве літо усміхнулось,

Й пішло з холодних трав роси напитись.

Візьміть участь в обговоренні

26.06.2014 12:54 Панін Олександр Мико... => ©

Майстерно, лірично, чарівно.

27.06.2012 12:17 © ...

Дякую вам! :))

26.06.2012 18:28 Оля Стасюк

Красиво.... Замріяно.... Материнку обожнюю. Такий медовий дух коло неї стоїть, що ні з чим не сплутаєш, хіба що з білою таволгою, але я не дальтонік)))

26.06.2012 16:16 Каранда Галина => ©

)) якби я була Бель, то сказала б, що прекрасна алітерація!) а так - просто гарно!)

Дякую! :)

26.06.2012 14:26 Лідія Яр

Чарівно.

Також колихав хтось після цього? (вибачте за жарти, іде дощ і я потроху оклигую від спеки! :)))))))))) Дякую за відгук!

Гарно ...в дитинстві з річки не вилазив, постійно литки порізані-подряпані і кропивкою пожалені

Не знаю, мабуть тому, що воно маленьке! Завжди мені чомусь уявляється дитиною! А осокою насправді легко врізатися, особливо як біжиш босоніж по вогкій траві! :)))
Дякую! :))

26.06.2012 11:57 Оксана Корнієнко

Прекрасно! Які цікаві образи! Чого ж це літо таке необережне з литками? ;-)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ