Творча ніч
з рубрики / циклу «Твори улюблених авторів»
Цю ніч ще й в мріях не писали.
Вона ледь-ледь зійшла з очей.
Це щось подібне до Стендаля,
До Гете, вісника ночей.
Це щось зі скупістю Бальзака,
Шекспірівської чаші плач.
Це щось, що варто розказати,
Та не сказала… Ти… пробач…
Це не Моне – це трохи вище,
Це – Айвазовський. Перший крок.
Да Вінчі десь там на горищі
Малює усмішку зірок.
І сукня діви шита з ночі,
Такої ночі, як ось ця.
Тому і Мони Лізи очі
Пропалюють людські серця.
Чи постаті з нічної мрії
Також торкаються сердець?
І «Коронацію Марії»
Незримо створює митець?
А в глушині, де вітер стрімко
Жене холодний бриз ріки,
Сам Рафаель з простої жінки
Творить «Мадонну» на віки.
І «Місячна соната» вічна,
Терпка «Аве Марія» з сну
Якраз у цю чарівну нічку
Ще в силі повернуть весну.
Це просто неповторне диво,
Це – мрія, створена з сердець,
Яку так ніжно і красиво
Створив Сам Головний Митець.
