Cамотність
Наливаєш в стакан самотність.
П’єш до дна жадними ковтками.
За плечима сміється гордість.
Це вона стала поміж вами.
Згоря кинеш в її обличчя:
«Ти мені все життя зламала»!
А вона тебе в дзеркало кличе:
«Подивися, яка ти стала»!
Ти вдивляєшся в дзеркало пильно,
Та небачиш чомусь нічого.
«Не шукай» - тихо мовить гордість,
«Бо немає вже там нікого»…