04.07.2012 23:12
-
815
    
  5 | 5  
 © Катя Валецька

Cамотність

Моїй подрузі Х.К.

Наливаєш в стакан самотність.

П’єш до дна жадними ковтками.

За плечима сміється гордість.

Це вона стала поміж вами.


Згоря кинеш в її обличчя:

«Ти мені все життя зламала»!

А вона тебе в дзеркало кличе:

«Подивися, яка ти стала»!


Ти вдивляєшся в дзеркало пильно,

Та небачиш чомусь нічого.

«Не шукай» - тихо мовить гордість,

«Бо немає вже там нікого»…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.10.2012 00:32  Каранда Галина => © 

 05.07.2012 08:24  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш, та недопрацьований трохи, на жаль. Рясніє синтаксичними помилками і ритм іноді гуляє... Попідправляйте!

 05.07.2012 00:31  Каранда Галина 

і гордість - погано, і без гордості погано...
а пишете гарно.

 05.07.2012 00:15  Деркач Олександр => © 

Вірш гарний, цікавий, а гордість і самотність то погано, краще -Плесните колдовства в хрустальный мрак бокала