27.06.2012 15:37
-
299
    
  4 | 6  
 © Катя Валецька

Я не писала...

Я не писала, довго не писала.

Усе кидала в душу десь на дно.

Вже з часом і ходити важко стало.

Та я мовчала вперто все одно.


Я не писала довго, рік чи два.

У серці назбиралось стільки болю.

Я зрозуміла, що не так жила.

Відкрила душу й тихо дала волю.


І стала розквітать душа моя.

Немов та квітка ранньою весною.

І зцілення душі відчула я

І вмилось серце чистою сльозою.


Можливо ці слова прості.

Та завдяки їм - хочу жити!

Та й линуть вони з самою душі.

І більше мою душу не закрити.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.06.2012 11:15  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш, сподобалось як написано... знайомий стан - років 10 неписав...

 27.06.2012 16:51  © ... 

Дякую всім за підтримку.Дуже боялася опубліковувати.І так приємно ,що є люди які тебе розуміють.

 27.06.2012 16:20  Каранда Галина => © 

судячи по датах публікацій - майже три роки не писали...
ми всі через це проходимо, та, однак, повертаємося... доля наша така. як ще й не писати, то зовсім погано... Вітаємо з поверненням на Портал!) Хороший вірш.

 27.06.2012 15:44  Володимир Пірнач => © 

Гарний порив,
то це і є текст повернення?

 27.06.2012 15:42  Оля Стасюк 

Не треба зупинятися. Пишіть.