Серце - не камінь
Серце - не камінь, серце - не лід ,
Серце так прагне кохання
Та дорікати у цьому не слід,
Бо це єдине бажання.
Гроші , визнання і слава вже є
Та все ж його душа страждає
Життя – пустота, життя – не життя
Коли головного немає.
І душить, і мучить, а ще й болить
Залишила його хоча би на мить
Але все міцніше самотність тримає,
Спасіння й свободи від неї шукає.
Звільнитись, зустрівши кохану свою
Перемогти в доленоснім бою
Щоб щастя нарешті здобути,
А про самотність забути.
На крилах любові із нею літати ,
Душу коханій своїй відкривати
Та відчувати себе як в раю
Постійно казати: «кохаю , люблю».