07.07.2012 13:46
-
363
    
  7 | 7  
 © Толік Панасюк

Про липовий цвіт.

Про липовий цвіт.

Двірник згромаджує лихо,

Учорашнє цвітіння лип.

Учорашнє пахуче літо

Розкидало обабіч доріг.


Не зберу я цілющого цвіту.

І не винен у тім двірник,

Що несе мене десь по вітру,

Як вчорашній медовий цвіт.


Проковтне його ніч купальська.

Спопелить у своїм вогні.

Сподівавсь я на квітку щастя,

Та вона, не дається мені.


Відцвіла, певно, швидше від липи.

Тільки де ж той безликий двірник,

Що громадить загублені мрії

Викидаючи їх на смітник?


До схід сонця на вулицях чисто.

Двірника на відпустить ніч.

Лише спека приходить ліниво

Обривати липовий цвіт.



Дрогобич., 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2012 13:39  Володимир Пірнач => © 

Шикарний текст.
Плюсую.

 08.07.2012 15:43  Каранда Галина => © 

http://probapera.org/publication/13/12015/rezonans.html 

Толіку! вітаю з днем народження! не знаю, коли Ви зможете зайти на Портал, але, як зайдете, запрошую перейти за цими двома ссилочками.

 08.07.2012 15:40  Каранда Галина => © 
 08.07.2012 06:46  Каранда Галина 

 07.07.2012 19:25  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно сказано про минущість липового цвіту! Нічого, зацвіте знову на той рік! Щось усіх останнім часом на двірників тягне в поезіях! :))

 07.07.2012 14:03  Каранда Галина => © 

прекрасно сказали.

 07.07.2012 13:57  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно, не про липовий цвіт...

 07.07.2012 13:54  Деркач Олександр 

Ще не дочитав, побачив двірника:)!