Про липовий цвіт.
Двірник згромаджує лихо,
Учорашнє цвітіння лип.
Учорашнє пахуче літо
Розкидало обабіч доріг.
Не зберу я цілющого цвіту.
І не винен у тім двірник,
Що несе мене десь по вітру,
Як вчорашній медовий цвіт.
Проковтне його ніч купальська.
Спопелить у своїм вогні.
Сподівавсь я на квітку щастя,
Та вона, не дається мені.
Відцвіла, певно, швидше від липи.
Тільки де ж той безликий двірник,
Що громадить загублені мрії
Викидаючи їх на смітник?
До схід сонця на вулицях чисто.
Двірника на відпустить ніч.
Лише спека приходить ліниво
Обривати липовий цвіт.
Дрогобич., 2012
