Малюю
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Мій кінь уже втомивсь мене чекати
Й полинув сам у вирій від воріт.
Я так колись хотіла малювати,
Щоб кольором відчути цілий світ!
В абстракціях мов марила щоночі,
Таємно малювала спориші...
А вмію малювати тільки очі,
Єдині чесні дзеркала душі.
Я так хотіла малювати тіні,
Щоб здивувати світ намистом з див!
А зараз навіть теплим днем осіннім
У віршах лиш описую порив.
Я б малювала хмари посивілі,
Які губили б клапті день за днем...
А зараз все малюю чорно-біле –
Скоренько, ще й звичайним олівцем.
Я б змалювала світ, як на долоні,
І рамкою зробила б спориші.
Я так й не вмію малювати коней...
Зате малюю дзеркала душі.