02.08.2012 14:56

-

246

8 | 8

 © Оля Стасюк

Чай у спеку

з рубрики / циклу «Мініатюри»

Сиджу сама. Вікно повите чаєм.

Оман пахтить так гірко, як цей день.

Я так й не встигла випити розмаю

Закоханих і відданих пісень.

Надворі - сонце, наче божевільне.

І пар з землі, немов безглуздий, йде.

Я так ніколи і не стану сильна.

Хоча хандра, можливо, і мине.

Я тільки розтворю майбутнє в чаї.

В гарячому, хоч спека надворі.

Це літо, наче свічка, догорає.

Воно, здавалось, було лиш вві сні.

Я знаю, сонце палить у віконці,

Але чомусь у холоді живу.

Закутуюсь у плед, вкриваюсь сонцем,

І чай гарячий, наче долю, п`ю.