02.08.2012 18:24

-

369

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Її промінчик сонця цілував

з рубрики / циклу «СОНЕТИ»

Її промінчик сонця цілував,

Немов веселку на хмарині сірій,

Про неї, відлітаючи у вирій,

В калини вітах соловей співав.

Шукала її ніч поміж заграв,

Та й тихо тінню станула в зневірі,

Вона ж злетіла в вітряному вирі

І стрази рос осяяла між трав.

У неї я повірила не зразу,

Коли в безмежжя зоряного часу

На клич її ступила за межу.

Дивуюсь, несподіваній, до щему…

У стомленому серденьку своєму

Любов до тебе ніжну бережу.