ПОРА

з рубрики / циклу «СОНЕТИ»

Зима все білим порохом укрила,

Ще землям рідним сняться сніжні сни,

А дикі гуси – вісники весни

Вже в теплім краї розправляють крила.

Додому кличе незбагненна сила

Із ситості й спокою чужини,

Бо мрія всі думки заполонила,

Про шлях тяжкий не думають вони.

Гусей тривожне дике ґелґотання,

Полохає чужих країв світання,

І кличе в даль, до рідного Дніпра.

Зима у нас ще. Віхоли гуляють.

Та чути клич здаля: Гааг! – Пора!

То дикі гуси крила розправляють.

Візьміть участь в обговоренні

25.02.2012 00:23 Тетяна Белімова

Ностальгія! Страшна сила і для людей, і для птахів!

28.02.2011 22:43

Дякую дуже!:))) Буду виглядати!

Через тиждень-два можна чекати. Правда, буває, зовсім весна розгуляється, а їх все нема. Значить попереду похолодання. А інколи снігу повно і річка кригою скута, а в небі вже «Гааг, гааг». Значить через днів три все розтане. Як вони це відчувають здаля! Завжди дивуюся.

27.02.2011 21:07

Мрію побачити таких гусей, що вертаються додому...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ