Оксана Корнієнко Захід сонця. Ліс. Волога. Мох...
Захід сонця. Ліс. Волога. Мох.
Дощ. Безвітря. Тиша не гойдається.
Сутінками мрій ідете вдвох.
Холод. Важкість. І думок градація.
Кома? Крапка? Світло ліхтаря
Ледь помітне. Куце? Дивні промені…
По поличках почуття? Земля
Із-під ніг тікає. Дико стомлені.
Очі. Цілий світ у тих зіниць.
Із гілля дерев надія дивиться.
І в солодкість лісових суниць
Ніби й віриться…
19.05.2010
28.06.2012 08:16 Деркач Олександр => © |
 Дуже гарно і дуже сподобалось, тільки полички я б замінив би, випадають з контексту -захід сонця, ліс, волога, мох, гілля дерев... |
27.06.2012 20:28 © ... => Оля Стасюк |
Дякую, що пояснили) |
27.06.2012 19:22 Оля Стасюк => © |
 Одна вінницька поетеса казала "Мені б тебе, вино і вечір пити". Це такий образний вислів, який означає незвичайне сприйняття навколишнього середовища. |
27.06.2012 18:40 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую) |
27.06.2012 18:39 © ... => Оля Стасюк |
Що значить "відпита од вечора"? |
27.06.2012 18:38 © ... => Каранда Галина |
Дякую) |
27.06.2012 16:22 Каранда Галина => © |
 люблю таке: наче ривками, та все зрозуміло!) |
27.06.2012 15:43 Оля Стасюк |
Згордна, така якась таємничість, як відпита од вечора. |
27.06.2012 15:38 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно дуже! Мабуть ці короткі речення додають чарівності! |