Ніколи не думав, що тиша так стрімко
Може понищити щирість людей.
Щурами ховалися в копанках втішно,
Бажаючи втримати власний трофей.
Вмикали цензуру, кували кайдани,
Тримали завісу від світлих ідей.
Змагалися в стінах Верховної Ради
За імідж та сліпість дурненьких людей.
Змагатись за Слово могли лиш сердешні,
Плекали надію на щирість чеснот,
Закінчать те горе не наші - прийдешні:
Сам обирав собі ката народ.
