І я їв пітьму у тих коридорах,
ковтаючи штампи й жуючи кліше.
Вам так хотілось здобути свободу
і стерти повстання нікчемних мишей.
Повсюди кричали, що ми є нездари,
бездарні борці ефемерних бажань.
Жадали побачить сіяння свободи,
знаходили ж лише "проміння" знущань.
Топтали кохання й глушили свободу,
бажаючи знищити сутність душі.
Хотіли здійснити прощання з богами,
забувши про німби на голові.
Усі так хотіли відчуть смак свободи,
пірнути у прірву вільних ідей.
Блукали глухими загадками долі,
питаючи ради мудрих людей.
