28.08.2012 10:21

-

278

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Так вітряно!

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Так вітряно! Несуться в вир

Уривки хмар рвучких,

Їх манить вітер-поводир

Хитким безумством втіх.

Щось таємниче жебонять

Вербових кіс струмки,

Їм вітру дотики наснять

Звабливі казочки.

Зомлів у полум’ї заграв,

В дощах холодних змок,

Знов вітер спокій мій украв

Край осені думок.

Лицем твій подих розіллю,

Заплутаю між вій.

До болю в снах тебе люблю,

Мій вітре грозовий!