02.09.2012 11:04
© Тетяна Чорновіл
Зоряні настурції
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В сузір’ї Лагідної Мли
Між гравітації витками
З пульсуючими пелюстками.
Настурцій квіти розцвіли.
І сни сплели.
Вдивлялись в диво очі зір,
Сховавши спрагу в ночі лоно,
Глянь, тріпотять листками сонно
Крізь ароматів стиглий вир.
Торкнись… Повір…
Ген місяць шле в блідій журбі
Оптичні домагання хитрі,
Та не йому тремтять на вітрі
Настурцій пуп’янки. Тобі.
Лише тобі…