30.08.2012 20:41

-

325

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Зрадливе кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Стояли удвох ми під калиною,

З тобою була я дуже щасливою,

Весна рясним цвітом всю землю вкрила,

Я тебе вірно і щиро любила.

Я думала вічно весні квітувати,

Тебе я хотіла вічно кохати,

Вже сукню весільну собі я пошила,

Але тебе інша приворожила.

Ти наше кохання навіки зганьбив,

Моє серце каже ти її не любив,

Ти повернувся до мене зимою,

Стала до тебе я льодяною.

Зраду простити тобі не могла,

Любов моя дуже щира була,

Як цвіт весняний вона розцвітала,

Але твоя зрада той цвіт розтоптала.