Дала мати вроду
з рубрики / циклу «Про долю»
Зажурено-замріяно дивлюсь я у воду,
Дивлюсь я у воду, на свою дівочу вроду,
Дала мати мені вроду, хоч води напийся,
А мій милий, чорнобривий уже одружився.
На іншій одружився, вчора, у неділю,
Не була я рада такому весіллю,
Тихесенько сльози капають у воду,
Не має багатства, за те маю вроду.
Пошли мені, Боже, силу і волю,
Матінко Божа, пошли мені долю,
За серце щире, за дівочу вроду,
Щоб сльози не падали в чисту цю воду.