Попіл
місяць ночі цієї таки незвичайний:
наче я у долоні, що сяє,
тримаю попіл -
попіл моїх надій,
попіл моєї мрії,
роздумів і чуттів
і кохання мого заметіль
попелом впала між зір
у долоню моїх надій...
місяць ночі цієї таки незвичайний:
наче я вустами, що сяють,
тримаю попіл -
попіл моїх страждань,
пристрастей і чекання,
відчай і крик мій
попелом впали до вуст відкритих,
осліплений полиском сліз,
тримаю попіл
сяючими вустами...
місяць ночі цієї таки незвичайний:
наче я на плечах, що сяють,
тримаю попіл -
попіл незмиру й зол,
попіл олжи і болей -
від розсвіту дня подалі,
притримуючи руками,
несу на плечах, що сяють,
долі моєї попіл...
місяць ночі цієї такий незвичайний!
