01.09.2012 19:48
-
405
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Долина снів

Долина снів

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Я знов блукала у Долині снів.

Я, певне, не хотіла б там лишитись.

Ліхтар горів би, та не захотів.

Нікого ж ти не змусиш загорітись...


Я знов ходила пусткою квіток,

Шукала невідомо що в тумані...

Ліани відбивали кожен крок,

І орхідеї квітли, наче рани.


Я не знайшла нічого – ні життя,

Ні долі, ні коня, ні верховиння...

Отак й ходила аж до забуття –

Безглуздо, так буденно і невпинно...


Я думала, то казка чарівна –

Долина снів, неждана і простора...

То – тільки сну прискіплива мана.

І мертва. І солона, наче море.


У ній живуть лише німі квітки,

Які цвітуть там проміжком в століття.

Я б вибралася звідти залюбки,

Хоча це не скидалось на жахіття.


Не було там ні натяку, ні фраз

На каменях – лише туманні згустки.

Я зрозуміла, що найважче – час,

Який перетворивсь в безглузду пустку.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.09.2012 14:30  Недрукована => © 

Сумно, гарно.

 03.09.2012 21:16  Сашко Новік 

гарно

 02.09.2012 16:16  Деркач Олександр => © 

Гарно все, а останні два дійсно класні

 01.09.2012 20:10  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, замріяно з німими квітками! Але щось ти останнім часом багато спиш! :)))

 01.09.2012 20:04  Каранда Галина => © 

Олюсю!) прокидайся, в школу пора!))))