Не збрехав
Ледве плента Гриць додому. Був у кума нині.
Звісно випив. Йде здаватись у полон дружині.
Зліва йде чорнявка класна, диво-оченята,
Була б поруч моя жінка. Годі й порівняти.
Справа он білява пані - пишнотіла краля,
Ох, якби ж такі об`єми мала б моя Галя.
Поруч досить гарна дівка із серйозним бюстом,
А в моєї жінки справді з бюстом щось не густо.
В тої - класна сукня-міні. В цеї- супер- ніжки.
Ех, були б такі в моєї. Хоч подібні трішки.
Тільки Вася на поріг. Шмигнув тихенько в двері.
З кухні жінка вилітає. Злюща, як пантера:
- Знов нажерся, як свиня. Ото вже маю дурня.
А про діток й рідну жінку ти хоча б подумав?
- Люба, - кажу, - не повіриш. Йшов оце від кума.
Всю дорогу, чесне слово, лиш про тебе думав.
ТЕРНОПІЛЬ, 2012
